Напередодні професійного свята завжди доречно згадувати про людей носіїв фаху, які гідною працею показують приклад для наслідування.

Друзі, хочемо вам розповісти про єдину жінку майстра лісу яка зараз працює у ДП «Ясінянське ЛМГ» Пачева Олена Михайлівна: принципова лісівничка з безмежним материнським серцем.

Олена Михайлівна народилася у 1973 році у селі Чорна Тиса. З малечку любила тварин, тому після закінчення школи одразу вступила на навчання у Мигіївському технікумі за спеціальністю ветеринар. По закінченні навчання працювала за фахом в колгоспі у Миколаївській області. Після розпаду колгоспу повернулася у рідне село. Перекваліфікувалася на лісівника і у 2003 році прийнята на роботу у ДП «Ясінянське ЛМГ» лісником Чорнотисянського лісництва. Зараз Олена Михайлівна єдина жінка майстер лісу на підприємстві.

Тендітна жінка працює майстром лісу уже 17 років. Всю свою трудову діяльність лісівника опікується однією майстерською дільницею площею 742 га. Працюючи у суто чоловічому колективі лісництва неодноразово доводила, що може виконувати поставлені завдання на рівні з чоловіками, чим здобула повагу і неабиякий авторитет у колег. Як єдина представниця слабкої статі у чоловічому колективі, Олена Михайлівна не обділена увагою колег, які постійно на свята вітають її і дарують подарунки. Зі свого боку лісівничка, як справжня господиня, під час спільної роботи у лісі постійно вправляється з приготуванням обіду, хоча зізнається, що деякі колеги чоловіки краще за неї готують бограч.

Сталевий характер, сміливість, безстрашність і принциповість пані Олена демонструє при «не жіночій» роботі у боротьбі з самовільними рубками і браконьєрами. Пишається, що за час роботи майстром лісу зуміла організувати свою роботу так, що «чорні лісоруби» не трапляються у її обході.
Робота у лісі для пані Олени стала своєрідним шляхом до пізнання гармонії власного внутрішнього світу та вивчення навколишнього середовища й розуміння природи. Прогулянку лісом вважає найкращим способом перезавантажити власне мислення і наповнитися життєвої енергії та натхнення. Саме тому у вільний час багато мандрує. У свої подорожі часто запрошує рідних і друзів. Також у похід любить відправлятися на самоті, та запевняє, що нічого не боїться у лісі.
Особливо трепетне відношення у Олени Михайлівної до диких звірів. Їх вона обожнює. Згадує, що за час роботи у лісовому господарстві зустрічала чимало диких звірів: від зайців і до ведмедів. Найбільш яскравим спомином про несподівану лісову зустріч є знайдена нею у 2008 році покинута недоношена крихітна косуля, яку лісівничка принесла до дому і як дбайлива мати та фаховий ветеринар доглядала й вигодовувала з піпетки. Новий мешканець дому пані Олени отримав ім’я Кузя і прожив у її будинку більше року. Коли молоде косуленя окріпло і зміцніло вона відпустила його назад до лісу. Зараз згадка про Кузю відображена на численних світлинах у фотоархіві пані Олени.

Жінка неабияк засмучена критичним ставленням та відсутністю поваги суспільства до працівників лісового господарства. Стверджує, що суцільний негатив у бік лісівників у ЗМІ і соцмережах зараз впливає навіть на місцеве населення, яке під впливом нав’язаної суспільної думки втрачає повагу і авторитет до лісників, як до службовців і охоронців лісу.

Окрім роботи лісівника пані Олена дбайлива мати трьох снів. Тримає велике господарство у якому корова, вівці, кури. До Олени Михайлівни часто звертаються односельці, які тримають господарство за кваліфікованою ветеринарною допомогою для своїх «підопічних», адже впевнені у її професіоналізмі і чималому практичному досвіді як лікаря ветеринара.

На передодні професійного свята Дня працівника лісового господарства пані Олена бажає всім лісівникам натхненно і плідно працювати на розвиток лісового господарства, вдосконалювати себе, вміти правильно сприймати критику та бути толерантними.

Copyright ©ДП "Ясінянське ЛМГ"