Наш черговий крок – переробка деревини

Курс держлісгоспів країни на раціональне природозберігаюче господарювання в лісі загальновідомий. Якраз метою їх створення в 1995 році замість лісокомбінатів було підсилення ролі цих колективів у вирощуванні, догляді й охороні згаданих зелених насаджень, а саме – в економічному, соціальному та екологічному благополуччі наших співвітчизників.

Ясінянський держлісмисливгосп – один із трьох на Рахівщині, які за площею лісів, веденням лісового господарства є провідним в області. Тут площі лісистості сягають сімдесяти відсотків, виробляється чи не найбільше лісу як в натуральному, так і в грошовому виразі. Останніми роками в них гостро постало питання підвищення економічної ефективності виробництва за рахунок введення у дію додаткових резервів, як ось глибокої переробки деревини, іншої продукції лісу. Коли створювалися держлісгоспи, ставилося питання про їхнє державне фінансування. Спершу були помітні намагання дотримуватися цього курсу. В останні роки ситуація змінилася. Змінилися й підходи до забезпечення самовиживання цих підприємств. Економісти підрахували усі «за» і «проти» й дійшли висновку, що держлісгоспи, вирощуючи ліс і використовуючи продукцію з нього (гриби, плоди ягоди, лікарські трави, лісову фауну), мають можливості для самоокупності. Це особливо важливо для лісових господарств, які мають потужні деревостани, спілі ліси, реалізують деревину, при цьому – не переробляючи її. Набагато більший ефект досягається при переробці деревини на місці, зокрема на пиломатеріали, а ще більший – на готову продукцію. Це дозволяє підвищити економічну ефективність виробництва, майже у два рази, створити додаткові робочі місця для місцевого населення, забезпечити високі соціальні стандарти життя людей, культуру виробництва, тощо. Тому, з розумінням сприйняли Указ Президента держави про заборону реалізації на експорт деревини в круглому вигляді.

Одразу оговорюся. Із жовтня 2015 року ми не реалізовуємо деревину на експорт в круглому вигляді, а за попередні роки поставки були в незначних обсягах. Але й торгівля кругляком на внутрішньому ринку теж має мінуси. Так що переробка деревини на пиломатеріали, напівфабрикат, тим більше виробництво готової продукції (столярні вироби, садові будиночки, дошка для підлоги, ламберії тощо) – економічно значно вигідніші, ніж реалізація непереробленої деревини.

Для виправлення становища керівництво нашого держлісмисливгоспу взяло курс на переробку деревини на місці. Довелося відновлювати таке виробництво на колишній Станиславській мехустановці (стара назва), яка працювала ще при Ясінянському лісокомбінаті «Радянські Карпати» і в перші роки створення ЛМГ, а потім вона перестала існувати. Відверто кажучи, до рішення перейти до переробки кругляка ми дійшли ще у 2008 році, придбавши стрічкову пилу закордонного виробництва. Але продукцію (пиломатеріали), в основному використовували на власні потреби. З часу виходу в світ згаданого Указу Президента, який прямо зобов’язує нас перейти до переробки кругляка на місці, ми взяли чіткий курс на розширення переробних виробничих площ у Станиславі за майже рік, від коли взялися за справу, там виросло справжнє промислове містечко, де є трансформаторна підстанція, стакади (склади) для кругляка, навіси для техніки і механізмів (цехи), склад для готової продукції та атмосферної сушки. В одному із приміщень змонтовано пилораму Р-63 російського виробництва, потужністю 12-15 кубометрів пиломатеріалів за зміну. Її продовженням є багатопильний верстат вітчизняного виробництва. Його максимальна виробнича здатність – до 6 кбм. пиломатеріалів за зміну. До першого потоку (лінії) належить також торцувальний верстат (теж український).

Паралельно першому, розташований другий технологічний потік: брусувальний верстат польського виробництва (до 20 кбм. за зміну); багато пильний верстат (вітчизняний, забезпечує переробку продукції верстата першого ряду, а саме пилорами); торцувальний верстат (італійське виробництво); дровокольний верстат (виробник – Словенія, переробляє до 15 кбм. дров за зміну).

Уся ця техніка, обладнання й будівлі коштували держлісмисливгоспові, разом з доставкою і монтажем, до 2 млн. 500 тисяч гривень власних коштів. Монтаж здійснювали власними  силами. Випробування обладнання відбувалося за участі спеціалістів та інспекторів з енерго- і пожеж наглядів.

Уся ця технологія дозволяє переробляти деревину від тонкоміру до колод великого діаметру, має завершений цикл, бо в діло йдуть і відходи.

Робітники, а їх – 20, пройшли спецнавчання у ТзОВ «Закарпатський учбовий центр з підготовки і перепідготовки кадрів».

Таким чином, на місці колишньої мехустановки в урочищі Станислав Чорнотисянського лісництва виріс сучасний деревопереробний цех. Керував будівництвом майстер цеху Василь Поп’юк, а безпосередню участь у спорудженні виробничих площ узяв Роман Зелінський з бригадою. Тепер він працює рамником у цеху – освоїв суміжну спеціальність.

Ми підрахували: потужності нового цеху дозволять щомісячно виготовляти до 350 кубометрів пиломатеріалів, розколоти до 250 кбм. дров, а з монтажем установки з переробки низькосортної деревини і гілок, – ще й 120 кубометрів технологічної тріски при однозмінному режимі роботи. Також, маємо замовлення на тирсу, обсяги виробництва якої зросли.  Нинішнього року експорт продукції  може становити від 10 до 15 відсотків від загальної реалізації. Зрозуміло, що  коштів від цього підприємству надійде значно більше (зростуть на 30%). Також підраховано, що затрати на нове виробництво окупляться за два роки.

Звичайно, що відкриття цеху для нас подія неординарна. Тому відзначити її урочисто 8 квітня до нас, у цех, завітали перший заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Коцур, Чорнотисянський сільський голова Іван Павлючок, директор держлісмисливгоспу Василь Теличук. Їм і доручили перерізати символічну стрічку на об’єкт, який розпочав роботу. Розділити з  колективом цеху радість прийшли представники преси, інші керівники, лісничі ЛМГ. Усі бажали колективу успішної роботи, натхнення, довговічності техніки.

Наголошу, що на досягнутому колектив держлісмисливгоспу не зупиниться. До програми нарощування обсягів виробництва (переробки лісопродукції) також входить виготовлення дощок для підлоги, садових будиночків, ламберії, брикетів для опалення. Наші ліси багаті ягодами, грибами, лікарською сировиною. Маємо можливості їх переробляти. Не думаю, що це реалії далекого майбутнього. Використовувати ці багатства якнайбільше – вимога часу, критерій наших дій.

Іван СТУПЧУК,

заступник директора ДП «Ясінянське ЛМГ».