Підприємство

ДП “Ясінянське” ЛМГ

Розташоване на території Високогірного лісогосподарського району, який, відповідно до комплексного лісогосподарського районування Західного регіону України, представлений найбільш високою частиною Українських Карпат. Лісові масиви підприємства приурочені до схилів Чорногори, Свидовецького хребта, Привододільних Горган. Розміщені вони також і в Ясінянській улоговині, яка виділяється у верхів’ях Чорної Тиси і оточена середньовисотними горами. У Високогірному лісогосподарському районі, в межах лісомисливгоспу, зростають ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси. Зрідка переважаючою породою може виступати бук.

Природоохоронну діяльність, ведення лісового і мисливського господарства підприємство здійснює на земельних ділянках лісового фонду, наданих йому у постійне користування, загальною площею 31334 га, з яких 28853 га вкриті лісовою рослинністю. Весь лісовий фонд знаходиться на півночі східної частини Закарпатської області, в межах Рахівського адміністративного району і закріплений серед шести лісництв лісомисливгоспу.

Найпоширенішою і головною породою в лісовому фонді виступає смерека, яка займає 96,9 відсотка вкритих лісовою рослинністю земель. Невеликі площі займають насадження з переважанням бука – 2,6; ялиці – 0,1; клена-явора- 0,1; вільхи -0,1 та інших порід-0,2 відсотка. Середній запас деревини ростучого лісу на 1 га сягає 359 куб. м. Середній річний приріст запасу деревини на 1 га ростучого лісу становить 5,8 куб. м, а на всій площі, вкритих лісовою рослинністю земель лісового фонду, приріст запасу деревини сягає 167,3 тис. куб. м на рік. Це удвічі більше, ніж щорічні обсяги заготівлі деревини (87 тис. куб. м) під час усіх видів рубок. Тобто, щорічний приріст запасу деревини на Ясінянщині використовується тільки на 52 відсотки. Але тут принагідне відмітити, що навіть ця (52%), занижена за європейськими мірками, норма використання середнього приросту запасу деревини є високою у порівнянні з середньою по області (33%), враховуючи віднесення великої площі лісового фонду лісомисливгоспу до категорій захисних лісів, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Наведені категорії лісів включають смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, протиерозійні та приполонинні ліси, захисні смуги лісів уздовж автомобільних доріг державного значення та залізниць, ліси біосферних заповідників – всього на площі 13487 га.

Ще 4830 га експлуатаційних лісів під час базового лісовпорядкування у 1998 році запроектовані до переводу в ліси, що мають категорії захисності. З цього випливає, що на площі 18317 га, або 54,8% площі лісомисливгоспу, встановлено обмежений режим лісокористування, з повною забороною заготівлі деревини під час рубок головного користування. Навантаження від заготівлі деревини під час рубок головного користування в кількості 47 тис. куб. м, згідно розміру річної розрахункової лісосіки, припадає тільки на площу 13017 га експлуатаційних лісів.

Відчутної шкоди лісовому господарству завдають стихійні лиха, або порівнювані з ними різні природні катаклізми. Так інтенсивні вітровали, сніголами та буреломи початку третього тисячоліття призвели до річного збільшення, за рахунок суцільних зрубів, площ лісокультурного фонду в два рази, незважаючи на максимальний відпуск при цьому пошкоджених насаджень, що підлягали терміновій рубці, замість життєздатних деревостанів, які попередньо були відведені для проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки.

Характерним є те, що стихійні лиха мали місце на території лісомисливгоспу і в минулому. В XIX столітті застосування тут підневільно-вибіркових і суцільних рубок на великих площах призвело до ослаблення деревостанів та розповсюдження вітровалів. Перша хвиля цих вітровалів, описує проф. Генсірук С. А., пройшла у 1868-1869 роках, а друга – у 1886 році. В околицях с. Ясіня у 1886 році було повалено 703 тис. дерев ялини стиглого віку і 730 тис. дерев молодого віку на площі 2302 га. Хвойні насадження в цьому ж районі після вітровалу 1868-1869 років піддалися заселенню короїдами, що спричиняло їх всихання аж до 1876 року.

Стихійні лиха відбувалися і в інші роки.

Наслідки наведених стихій у поєднанні з недосконалими способами штучного лісовідновлення у XIX- середині XX століть, зокрема, “ялиноманії” та створення нових лісів посівом, використовуючи насіння ялини і ялиці з Альп та Судетів, призвели до значного погіршення продуктивності, а головне, якості лісових насаджень. І ці наслідки остаточно не подолані впродовж останніх 50 років.

Звідси і постає основне завдання лісівників ДП “Ясінянське лісомисливське господарство”. Полягає воно у безумовному дотриманні принципу безперервного і невиснажливого лісокористування як у ресурсному, так і в екологічному аспектах. Для цього ясінянські спеціалісти лісового і мисливського господарства впродовж останніх десятиліть вирощують ліси на типологічній і генетико-селекційній основі. Іде поступова заміна, на жаль, ще наявних тут похідних деревостанів на корінні за породним складом насадження, які повною мірою відповідають характеристикам і показникам природних еталонів. Для посіву в розсадниках та посадки в лісових культурах використовується місцевий насіннєвий та садивний матеріал. Для заготівлі високоякісного насіння з цінними спадковими властивостями у лісомисливгоспі створена постійна лісонасіннєва база з генетичних резерватів, постійних лісонасіннєвих ділянок та плюсових дерев загальною площею біля 600 га. Зібране на об’єктах бази насіння забезпечує потреби посівних відділень 8 розсадників, де вирощується щорічно біля 2 млн. штук стандартних сіянців і саджанців основних лісоутворюючих порід, а саме: смереки звичайної, ялиці білої, бука лісового, ясена звичайного, клена-явора. Для потреб району під час робіт з озеленення та благоустрою в розсадниках вирощується садивний матеріал декоративних порід.

Вся територія підприємства використовується і для ведення мисливського господарства. Тобто мисливські угіддя закріплені безпосередньо за ДП “Ясінянське лісомисливське господарство”, яке своїми силами здійснює всі, заплановані згідно з мисливським впорядкуванням, заходи з будівництва перепадів, ремонту і будівництва гірських стежок, виготовлення годівниць, закладки кормових полів, солонців, будівництва веж мисливського і протипожежного значення. Штатні працівники лісової охорони і єгерської служби ведуть боротьбу з браконьєрами, забезпечують сезонне проведення лісогосподарських робіт з метою виключення фактора турбування фауни у відповідні періоди. У лісомисливгоспі, за даними обліку фауни 2005 року, виявлено 285 оленів, 210 козуль, 42 кабани, 6 ведмедів, 9 рисей, 122 лисиці, 135 куниць, 19видр, 164 зайці, 7 диких котів, 149 глухарі в, 41 тетерев,227 рябчиків, 11 норок, 32 тхори, 66 борсуків, 204 білки.