Мисливське господарство


    Територія України займає 603,7 тис.км². На кожному квадратному кілометрі мешкає від 50 до 200 і більше чоловік. Це зумовлює інтенсифікацію господарської діяльності людини, внаслідок чого у багатьох випадках диким тваринам не залишається, або дуже мало залишається спокійних місць для їх перебування. Серед основних причин, що призвели і призводять до різкого зменшення чисельності мисливських тварин, поряд з їх безпосереднім переслідуванням, спеціалісти насамперед виділяють знищення чи знецінення середовища їх перебування. Це – інтенсивне ведення сільського господарства з використанням машин і механізмів та застосуванням пестицидів, осушення боліт, вирубування лісів, знищення лісових смуг, лісові пожежі, зарегулювання річок, урбаністичне окультурення ландшафту, тощо.

Поліпшення умов життя диких тварин на заселених ними територіях забезпечує зростання їх чисельності, про що свідчать факти ведення цивілізованого мисливського господарства у багатьох країнах світу, де інтенсифікація всього народного господарства значно вища, ніж в Україні. Отже, праця людей, спрямована на збереження й покращення природного середовища, здатна надавати відчутні позитивні результати.

Підвищення ефективності мисливського господарства неможливе без проведення комплексу біотехнічних заходів, які мають багатопланове значення: збільшення кормових ресурсів за рахунок сільськогосподарських культур чи натуральних кормів у біотопах; створення умов для розмноження і життєдіяльності видів; попередження чи різке зниження смертності через відсутність або неможливість добування корму у багатосніжний період; управління територіальним розподілом тварин і зниження їх шкідливої діяльності в цінному лісовому молодняку; упорядкування процесів раціонального використання тваринного світу тощо. До біотехнічних заходів також належать боротьба з хижаками і браконьєрством, лікування дичини, профілактична робота, акліматизація та селекція. Всі ці заходи відіграють провідну роль у процесі переходу мисливського господарства від  простого збору врожаю до виробництва мисливської продукції.

Біотехнія потребує еколого-економічного підходу, при якому цілеспрямований її вплив не призведе до негативних змін екосистем і надаватиме економічний ефект у вигляді перевершення доходів над витратами. Вибір біотехнічного заходу має піддаватись професійному аналізові та експертизі, оскільки його виконання завжди пов’язане зі значними витратами. Вводячи наукові дослідження, передовий досвід в практику ведення мисливського господарства, здійснюючи ефективні біотехнічні заходи, можна досягти хороших  результатів по підвищенню продуктивності мисливських угідь, доводячи щільність тварин в угіддях до максимально допустимого рівня.

Залежно від регіону розташування мисливського господарства, структури лісового фонду, природно-кліматичних умов, географічного рельєфу, економічного стану,  наявних видів мисливської фауни і повинен визначатись основний комплекс  різноманітних  господарських робіт та біотехнічних заходів,  спрямованих на поліпшення  умов  існування  та  збільшення чисельності мисливської фауни.

Рішенням Закарпатської обласної Ради від 17 травня 2007 року №312 державному лісомисливському господарству були надані у користування угіддя терміном на 25 років у тих самих межах, що і при створенні цього господарства.

Загальна площа мисливських угідь ДП «Ясінянське ЛМГ» складає 31798 га, з них  лісові – 31174 га, польові – 414 га, водно-болотні 210 га.

Враховуючи специфіку розташування мисливських угідь, задля забезпечення досягнення цілі ведення  мисливського господарства, територія підприємства розподілена на шість єгерських обходів. Навантаження на одного єгеря складає 3975 гектарів мисливських угідь. Чисельність державної лісової охорони ДП «Ясінянське ЛМГ» зайнятих у веденні мисливського господарства – 10 чол., середній вік – 51 рік, освіта вища – 2 чол., освіта середня спеціальна – 5 чол., середня – 3 чол.

Мисливська фауна в угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» досить різноманітна і характерна для гірської зони Карпат. Із тварин та птахів водяться: олень благородний, козуля, кабан, вовк, лисиця, заєць-русак, куниця лісова, борсук, білка, а також види тварин занесені до Червоної книги України – ведмідь бурий, рись, видра річкова, норка вільна, кіт лісовий, тхір лісовий, глухар, тетерук, рябчик.

Мисливськогосподарське значення мають: олень благородний, козуля європейська, кабан, заєць-русак. Інші види диких тварин не є традиційними для місцевих мисливців. Чисельність тварин і птахів в мисливських угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» наведено нижче в таблиці

Олень благородн. Козуля Кабан Ведмідь* Вовк Рись* Лисиця Заєць-русак Куниця лісова
237 286 75 5 5 14 67 410 136

 

Борсук Видра * Норка* Кіт лісовий* Тхір* Білка Глухар* Тетерук* Рябчик*
55 21 11 13 81 269 117 54 317

 

*Види диких тварин, які занесені в Червону книгу України.

 

Бонітети для основних видів мисливської фауни наведено в таблиці.

Основні види

мисливських  тварин

Площа угідь, га Розрахунковий

середній бонітет

Розрахунковий

середній бонітет

з врахуванням чинника впливу

Олень благородний 31239 3,51 3,6
Козуля 31239 3,62 3,8
Кабан 31239 3,67 3,8
Заєць-русак 31239 3,89 4,0

Оптимальна та фактична чисельність основних видів мисливської фауни наведена в таблиці.

Основні види

мисливських  тварин

Ємність

угідь,

га

Середній

бонітет

 

Оптимальна

щільність

на 1 тис.га

Оптимальна

чисельність,

голів

Фактична

чисельність,

голів

Олень благородний 31239 3,6 5,6 177 237
Козуля 31239 3,8 12,0 342 286
Кабан 31239 3,8 2,4 75 75
Заєць-русак 31239 4,0 25,0 780 410

У межах свого ареалу багато видів диких звірів і птахів живуть не повсюдно, а як правило, на відповідних територіях, що переважно забезпечують їхнє життя їжею.  Залежно від способу добування їжі, різні види тварин і птахів мають свої особливості, а їх річний цикл тісно пов’язаний з наявністю кормів. У процесі еволюції тварини пристосувалися до несприятливих умов. Для багатьох видів характерні далекі переміщення, міграції по території. З холодніших місць вони переходять чи перелітають у тепліші, де можуть добувати собі корм. У Карпатах більшість звірів наприкінці осені покидають високогір’я і сходять нижче, де менше снігу і легше добувати їжу. Деякі види заготовляють собі корм на зиму, а деякі залягають на зимову сплячку. Оскільки корм – основа життя і забезпечує нормальний цикл проходження усіх біологічних процесів у тварин, то штучне збільшення кормових ресурсів у бідних кормами угіддях, позитивно впливає на їх збереження, реалізацію потенційної відтворювальної здатності.

Здійснюючи ті чи інші біотехнічні заходи, які являють собою проведення цілого комплексу робіт по відтворенню мисливської фауни та її раціональному використанню (виготовлення і правильне розміщення біотехспоруд, заготівля і викладання кормів, приваблювання птахів шляхом створення штучних гнізд, тощо), ми маємо бути впевнені, що вони повною мірою забезпечуватимуть нормальний цикл життя мисливських видів на відповідній території і не змінюватимуть на ній структур екосистем. У природних біоценозах, де антропогенний вплив відсутній, діє суто природний відбір, коли кожний з видів тваринного світу знаходить свою нішу. В біоценозах природного чи штучного походження, де антропогенний вплив значний, з метою збільшення кормової ємності угідь, задля створення кращих умов життя для багатьох видів мисливської фауни, біотехнічні заходи слід проводити диференційовано, з урахуванням зональності території, видового складу мисливської фауни та її розташування на території в різні періоди року, обсягів природних біотопів, умов їх можливого використання дикими тваринами тощо.

Під час ведення мисливського господарства важливо, насамперед, визначити основні мисливські види диких тварин, на яких тримається господарство, і здійснювати в повному обсязі біотехнічні заходи для поліпшення умов їхнього життя в усі сезони.

Визначати обсяг та види біотехнічних заходів на тій чи іншій території – справа спеціалістів мисливського господарства. Знати, які біотехнічні заходи і як проводити – обов’язок кожного єгеря та мисливця.

Дані про існуючу систему біотехнічних споруд та  заходів в ДП «Ясінянське ЛМГ» наведено в таблиці

Назва Одиниця виміру Кількість
Годівниці шт. 49
Кормосховища шт. 10
Солонці шт. 118
Біотехнічні вежі шт. 6
Кормові поля га. 1,0
Підгодівельні майданчики для кабана  

шт.

 

12

Панно шт. 27
 Аншлаги шт. 14

Для визначення необхідної кількості біотехнічних споруд в мисливських угіддях, мисливським упорядкуванням  розраховано та науково визначено нормативи для певних видів  диких тварин. Основним показником, який беруть за основу, при плануванні  кількості біотехнічних споруд, для конкретного мисливського господарства, являється чисельність тих чи інших видів мисливської фауни на території мисливських угідь. Знаючи кількість диких тварин на певній території та керуючись необхідними нормами і визначають об’єм та місця розташування біотехнічних споруд в мисливських угіддях.

Розміщення біотехнічних споруд в ДП «Ясінянське ЛМГ»  сплановано так, що в кожному з єгерських обходів є в наявності кормосховища для зберігання сіна, кормових віничків та солі. Кормосховища розміщені таким чином, щоб забезпечити по можливості, рівновіддаленість від годівниць  та мінімальні затрати на закладку та викладення кормів. Годівниці, як правило, влаштовані в нижньому поясі мисливських угідь у місцях зимових скупчень тварин. Це зумовлено тим, що олені і козулі за значного снігового покриву спускаються із високогір’я до нижньої частини.  Розміщення годівниць планується з таким розрахунком, щоб можна було забезпечити під’їзд автомобільного чи гужового транспорту з кормами, або щоб віддаль піднесення кормів до годівниць була мінімальною. Біля кожної з годівниць обов’язково влаштовано солонець. Окрім цього, єгеря влаштовують солонці поблизу купальних ям, на переходах диких копитних та поблизу високогірних лук, що забезпечує тваринам  можливість мінеральної підкормки під час їхніх переміщень з місць кормління до місць відпочинку.

В таблиці наведено дані про рекомендовану та фактичну кількість біотехспоруд в угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ».

Біотехспоруди Од. виміру Норматив Чисельність

тварин

Необхідно

споруд по

нормативу

Фактична кількість споруд
Годівниці для оленів шт. 1 на 10 оленів 237 24 30
Годівниці для козуль шт. 1 на 20 козуль 286 14 19
Підгодівельні майданчики для кабанів шт. 1 на 10 кабанів  

75

 

8

 

12

Підгодівельні майданчики для зайця-русака шт. 1 на 20 зайців  

410

 

20

 

22

 

Солонці для оленів шт. 1 на 10 оленів 237 24 75

 

Солонці для козуль шт. 1 на 20 козуль 286 14 43

Як видно з таблиці, забезпеченість диких тварин біотехнічними спорудами в мисливських угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» достатня. Стан біотехнічних споруд господарства задовільний. Щорічно, силами єгерської служби, до моменту закладання кормів,  проводиться поточний ремонт тих споруд, котрі цього потребують, або за необхідності влаштовуються нові. Для цього, після сходження снігу проводиться інвентаризація споруд, на основі якої визначається об’єм та вид проведення необхідних  робіт, складається план виконання біотехміроприємств  на поточний рік, який доводиться до єгерської служби для виконання.

Кормосховище - Лазещинське лісництво

Кормосховище – Лазещинське лісництво

Годівниці - Чорнотисянське лісництво1

Годівниці – Чорнотисянське лісництво

Годівниці - Чорнотисянське лісництво2

Годівниці – Чорнотисянське лісництво

 

 

 

 

 

 

 

Солонці - Довжанське лісництво

Солонці – Довжанське лісництво

Солонці - Довжанське лісництво

Солонці – Довжанське лісництво

 

 

 

 

 

 

 

Підгодівля диких тварин відіграє важливу роль у підтриманні господарсько- допустимого рівня чисельності їх поголів’я, служить вагомим чинником попередження чи зменшення шкоди, яку вони можуть завдати лісовому чи сільському господарству.
ДП «Ясінянське ЛМГ» відноситься до гірського району Закарпаття, отже тут потрібно проводити організацію осінньо-зимової підгодівлі в нормативно передбачених об’ємах, створювати кормові поля і плантації в достатніх обсягах, здійснювати збагачення кормових ресурсів біотопів та відповідні лісогосподарські заходи, забезпечувати мінеральну підгодівлю тварин, а також регулювати розміщення диких копитних тварин на відносно кращих у кормовому та захисному відношенні угіддях. Виходячи з того, що для ДП «Ясінянське ЛМГ» основними видами мисливської фауни являються олень благородний, козуля європейська, кабан, заєць-русак, то звичайно і біотехнічні заходи з підгодівлі здійснюються в переважній мірі для даних видів.
Підгодівля оленів проводиться починаючи з середини листопада місяця до кінця лютого, шляхом викладки кормів на територіях, де вони перебувають (в місцях зимових скупчень, на низинних територіях вздовж водних русел, тощо). Підгодівлю козулі починають проводити коли висота снігового покриву перевищує 20-25 см, або коли утворюється щільний сніг навіть меншої глибини, з-під якого тваринам важко добувати корм. Кормова база для кабана в мисливських угіддях Ясінянського лісомисливського господарства в зимовий період недостатня, особливо відчутна нестача кормів в неврожайні роки бука і при високосніжжі. Тому для підтримання чисельності кабанів взимку виникає необхідність їхньої підгодівлі. Підгодівля кабанів взимку дозволяє не допускати смертності поголів’я, особливо молодняку. Але потрібно пам’ятати, що штучна підгодівля кабана одночасно з позитивним результатом (запобігання смертності тварин взимку, збільшення поголів’я) може мати і негативний вплив, тому що надмірна підгодівля призводить до негативної адаптації дичини, до легкого добування дичини і відвикання від природного кормодобування.
У таблиці наведено фактичні дані про обсяги заготівлі кормів по лісомисливському господарству за останні три роки.
Вид кормів Од. виміру Роки
2013 2014 2015
Сіно лісове кг 8000 7000 7000
Пучки листяних порід (кормові вінички) шт. 6000 5100 5000
Кукурудза в початках кг 1000 1000 1000
Сіль кг 1500 6525 1000
Посів вівса без збору урожаю га 1,0 1,0 1,0
Посадка коренеплодів га 0,1 0,1 0,1

Заготівля сіна, кормових віничків, закладка кормових полів здійснюються силами єгерської служби. Посів вівса проводиться в першій половині травня, кормові вінички заготовляють у червні, а сіно до кінця липня. Кормові вінички у господарстві заготовляють переважно з молодих пагонів малини та незначним відсотком верб, явора, осики, з обов’язковою обробкою їх розчином солі. Закупівля солі здійснюється у підприємців. Кукурудзу і частково сіль господарство отримує у вигляді спонсорської допомоги. Із коренеплодів висаджується топінамбур та картопля. Особлива увага та заходи у господарстві надаються мінеральній підкормці диких тварин, для чого солонці в мисливських угіддях влаштовані таким чином, щоб охопити всю територію господарства. Адже, наприклад, якщо олені взимку перебувають переважно в нижній частині угідь, то зі сходженням снігу, частина тварини починає переміщатись у високогір’я, аж до смуги полонин та альпійських лук. Обсяги заготівлі кормів, які здійснюються господарством, забезпечують в повному обсязі здійснення підкормки диких тварин в критичний період. Зважаючи на те, що за останні роки зими стали м’якими та малосніжними в нижній смузі господарства, зменшується необхідність в збільшенні заготівлі грубих кормів. В період викладки кормів у лісомисливському господарстві теж враховується кліматичні умови. Так, на початку зими викладається незначна кількість сіна та листяних пучків, зате певний запас завжди залишається на кінець лютого місяця та початок березня, щоб мати змогу здійснити підгодівлю ратичних. Це пов’язано з тим, що останніми роками стали систематичними опади снігу саме в останній декаді лютого або в першій декаді березня, котрий в окремі періоди сягає метра і більше. Саме в цей період єгерська служба підприємства інтенсивно здійснює заходи з підгодівлі оленів, козуль і кабанів, забезпечує шляхи підходу тварин до годівниць та підгодівельних майданчиків. Адже саме на кінець зими дикі тварини найбільш фізично виснажені та ослаблені, а за значного снігового покриву можливі випадки загибелі ратичних через переохолодження чи неможливість добути корм. І саме тому зимова підгодівля мисливських тварин повинна бути спрямована на заготівлю певного запасу кормів з метою негодування тварин, а використання його у екстремальних умовах для рятування тварин від голоду (глибокий сніговий покрив, різка зміна температур, ожеледиця тощо).
2.5 Графік викладення кормів у мисливському господарстві показано на рис. 1.

grafik

Свидовецьке лісництво - Заготівля сіна

Свидовецьке лісництво – Заготівля сіна

Станиславське л-во - Посадка коренеплодів

Станиславське л-во – Посадка коренеплодів

 

 

 

 

 

 

 

Станиславське л-во - Підгодівельний майданчик

Станиславське л-во – Підгодівельний майданчик

Спостережна вежа - Кормове поле з посівом Єгерська служба заготовляє кормові вінички.

Спостережна вежа – Кормове поле з посівом

 

 

 

 

 

 

 

Свидовецьке лісництво - Кормові поля з посівом вівса

Свидовецьке лісництво – Кормові поля з посівом вівса

Єгерська служба заготовляє кормові вінички

Єгерська служба заготовляє кормові вінички

 

 

 

 

 

Санітарний стан поголів’я диких тварин в мисливських угіддях ДП «Ясінянське ЛМГ» на даний час задовільний. На території угідь не зафіксовано небезпечних захворювань. Задля  діагностики та попередження виникнення спалахів хвороб ДП «Ясінянське ЛМГ» тісно співпрацює  з санітарно-ветеринарною службою.  Для цього щороку, перед початком сезону полювання, спеціалістами ветеринарної медицини Рахівського району проводиться обстеження мисливських угідь, добуті під час полювання тварини віддаються на експертизу.  Хижаки (вовки, лисиці) теж піддаються експертизі на предмет захворюваності трихінельозом, сказом. Для попередження та своєчасного виявлення захворювань диких тварин у господарстві працівниками державної лісової охорони та єгерської служби постійно ведеться спостереження за станом і поведінкою тварин. Серед  робітників та місцевого населення проводиться роз’яснювальна робота про необхідність сповіщення єгерської служби чи лісової охорони про випадки виявлення загиблих тварин, або тварин з  невластивою поведінкою.

Як один із заходів біотехнії, у ДП «Ясінянське ЛМГ» ведеться активна робота з виявлення порушників правил полювання та браконьєрством. У цьому плані налагоджена тісна співпраця з місцевим населенням, мисливцями, сільськими радами та працівниками міліції. Розроблені та затверджені керівництвом підприємства і міліції  графіки спільних рейдів по охороні мисливських угідь. Ведеться активна роз’яснювальна масова робота серед місцевого населення, школярів, підприємців та туристів, шляхом проведення бесід, читання лекцій, вивіски  оголошень та публікацій в ЗМІ. Всі вищезазначені заходи  дають позитивні результати. Як наслідок, в мисливських угіддях господарства не виявлено жодного випадку незаконно добутої дичини, а на кожного з виявлених порушників мисливського законодавства накладено штрафи відповідно до ступеня тяжкості правопорушення. Керівництвом лісомисливського господарства в питанні боротьби з браконьєрством  перед єгерською службою ставиться завдання ефективності проведення рейдів. Кожний з виявлених випадків має слугувати мисливцям та потенційним порушникам мисливського законодавства прикладом того, що жоден порушник не уникне покарання, що в свою чергу веде до зменшення кількості порушників.

У таблиці  наведено дані по боротьбі з порушниками правил полювання та браконьєрством за останні роки.

 

роки 2011 2012 2013 2014 2015
Кількість проведених рейдів/в т.ч. з МВС 71/9 87/3 75/8 94/10 83/10
Кількість виявлених порушників 3 3 3 2 2
Кількість складених протоколів 3 3 3 2 2
Винесено постанов 3 3 3 2 2
Накладено штрафів 374 306 2210 1139 204
Сплачено штрафів 374 306 2210 1139 204
В т.ч. сплачено добровільно 374 306 2210 1139 204

 

На чисельність диких тварин, особливо тих, які мають мисливсько-господарське значення для лісомисливського підприємства, значною мірою впливає кількість хижих тварин в мисливських угіддях.  На території угідь ДП «Ясінянське ЛМГ» найбільшої шкоди приносять  вовк і лисиця. Лисиця, яка являється найбільшим ворогом зайців у мисливському господарстві, окрім цього, за значної чисельності може ще й слугувати розповсюджувачем різного роду хвороб та інфекцій, небезпечних як для тварин, так і для людини (наприклад сказ). На даний момент, за даними зимового обліку, чисельність лисиці в угіддях складає 63 гол.

Згідно таксації, в мисливських угіддях господарства мешкає 5 особин вовка. Необхідно зазначити, що єгерською службою під час таксації обліковані ті особини вовка, котрі на момент проведення таксації перебували саме на території мисливських угідь господарства, що в свою чергу не являється стовідсотковим показником чисельності вовка.

Адже стація перебування вовків може поширюватись на два, а іноді і більше мисливських

господарств. В нашому випадку одна зграя вовків із трьох особин, частково займає територію, яка поширюється на Карпатський біосферний заповідник (КБЗ)  і частину ДП «Рахівське ЛДГ» в районі Говерли.

В таблиці наведено чисельність добутих хижаків за останні п’ять років.

 

               Рік

Вид хижаків

Добуто голів
2012 2013 2014 2015 2016
 

Вовків

5 5 1 3 6
 

Лисиць

18 18 28 27 3
Шкідливих

пернатих

31 24 49 17 0

Для зменшення негативного впливу на ведення мисливського господарства,   необхідно вести активну роботу з регулювання чисельності хижаків. Задля цього можна залучати більшу кількість мисливців з числа місцевих мешканців шляхом продажу відстрільних карток на добування вовка та лисиці. Необхідно зазначити, що окрім вовка та лисиці, відчутної шкоди для мисливського господарства, а особливо для козулі, завдає рись, котра занесена до Червоної книги України. На даний час в угіддях обліковано 14 особин рисі.

myslyvci

      В таблиці наведено біотехнічні заходи для приведення чисельності мисливських тварин до науково обґрунтованих норм (згідно мисливського упорядкування) по ДП «Ясінянське ЛМГ».

 

Вид

тварин

Науково

обгрунтована

норма на 1 тис.га

Наявність тварин на 1 тис.га  

 

Необхідні біотехнічні заходи

Олень

благородний

5,6 7,6 Підвищення ліміту використання тварин в межах допустимого відсотка добування (для оленя 10%). При цьому, з популяції  необхідно в першу вилучати селекційних тварин, залишаючи для відтворення найбільш перспективні особини.
Козуля 12,0 9,2       –     Створення кормових полів  посівом вівса без збору урожаю;

–          здійснення додаткових заходів по боротьбі із хижаками (вовками);

–          заборона на допуск пастухами собак у мисливські угіддя без запобіжників (калушів);

–   проведення більш ефективної агітаційно-масової роботи для зниження фактору турбування.

Кабан 2,4 2,4 Підвищення чисельності поголів’я кабанів за рахунок:

–          збільшення обсягів закупівлі кормів;

–          залучення спонсорської допомоги;

–          створення кормових полів з посадкою бульб топінамбуру, картоплі та посівом бобових культур;

–           облаштування додаткових підгодівельних майданчиків;

–          здійснення додаткових заходів по боротьбі із хижаками (вовками);

–          проведення більш ефективної агітаційно-масової роботи для зниження фактору турбування.

Заєць-русак 25,0 410 Підвищення біотехнічних заходів:

–          створення кормових полів  посівом вівса з метою в подальшому заготовляти зернові снопики;

–          створення кормових полів з посадкою топінамбуру;

–           закупівля зерна та зерновідходів;

–          здійснення додаткових заходів по боротьбі із хижаками (вовки, лисиці, ворони, сороки).

Вид

тварин

Науково

обгрунтована

норма на 1 тис

Наявність тварин на 1 тис.га  

Необхідні біотехнічні заходи

Лисиця 0,5-1,0 2,1 Необхідні заходи для приведення чисельності лисиці до допустимого рівня:

–       залучення до полювань більшої чисельності мисливців;

–       підвищення ефективності  організації  і проведення процесу полювання;

– здійснення додаткових заходів по боротьбі із хижаками єгерською службою.

Вовк* 0,04* 0,16 Проведення ефективних заходів по боротьбі із хижаками:

–          залучення більшої кількості мисливців шляхом продажу відстрільних карток;

–          організація полювань на вовків.

*Примітка: Допустима щільність для вовка взята з «Порадника єгеря» І.М. Шейгас, М.В.Шадура, М.С.Гунчак, Харків 2010, стор. 80

Виходячи з того, що мисливсько-господарське значення для ДП «Ясінянське ЛМГ» мають олень благородний, козуля, заєць-русак та кабан, біотехнічні заходи потрібно виконувати в більшій мірі саме для даних видів. Аналізуючи об’єм всіх видів робіт, заходів і  витрат під час ведення мисливського господарства, можна визначити, що необхідності збільшення заготівлі грубих кормів та солі у мисливському господарстві немає. Натомість потрібно збільшити закупівлю зерна і зерновідходів та коренеплодів. Оскільки чисельність козулі та зайця-русака в мисливських угіддя не досягає оптимального рівня, необхідно посилити роботу з регулювання чисельності хижих і шкідливих  для мисливського господарства тварин (вовків, лисиць) та бродячих котів і собак. Поряд з цим необхідно залучати місцевих мисливців до охорони мисливських угідь у якості громадських мисливських інспекторів.

 

Copyright ©ДП "Ясінянське ЛМГ"