Збереження ОЦЛ ДП Ясінянське ЛМГ


Збереження особливо цінних лісів як принцип ведення лісового господарства в ДП «Ясінянське ЛМГ» FSC® (код ліцензії FSCC134195).  

Додаток_1            Додаток_2


Збереження особливо цінних лісів — дев’ятий принцип ведення лісового господарства в Україні за схемою FSC® ( Лісової Опікунської Ради).  Ведення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах має сприяти підтримці або поліпшенню відповідних характеристик цих лісів. Прийняття рішення стосовно особливо цінних для збереження лісів планується з особливою обережністю, прискіпливо, враховуючи всі можливі наслідки.

 

     1.1. Поняття про особливо цінні для збереження ліси (ОЦЗЛ)

Будь-який ліс має певну екологічну та соціальну цінність. Така цінність може полягати в наявності рідкісних видів, угруповань та біотопів, місць рекреації, або природних ресурсів, які використовуються місцевим населенням тощо. Там, де визнано, що така цінність має особливе значення або є критично важливою, ліс можна визнати особливо цінним для збереження (ОЦЗЛ).

Концепцію «особливо цінних для збереження лісів» (ОЦЗЛ) розроблено Forest Stewardship Counsil  (FSC®, Лісовою Наглядовою Радою)  для використання в сертифікації ведення лісового господарства і вперше опубліковано у 1999 році.

Особливо цінні для збереження ліси — ліси, що мають одну чи більше таких ознак:

– лісові території, які містять важливі на глобальному, національному або регіональному рівнях: осередки біорізноманіття та/або великі лісові ландшафти, розташовані в межах одиниці господарювання або містять кілька таких одиниць, де життєздатним популяціям більшості, якщо не всіх аборигенних видів, властиві природні характеристики структури, поширення та чисельності;

– лісові території, що містять рідкісні екосистеми та екосистеми під загрозою зникнення, або входять до складу таких екосистем;

– лісові території, які забезпечують основні природно-захисні функції;

– лісові території, що є визначальними для задоволення основних потреб та/або для традиційної культурної ідентичності місцевих громад.

Базовою ідеєю концепції ОЦЗЛ є виявлення особливої цінності для збереження (ОЦЗ): це така цінність, що є особливо важливою і потребує охорони та сталого використання. Особливо цінними для збереження є ліси, де виявлено такі цінності, або, більш точно, лісова територія, що потребує відповідного господарювання з метою підтримання або посилення виявлених особливих цінностей. Тому виявлення таких територій є найважливішим першим кроком у розробці для них відповідного режиму господарювання.

Прикладами особливо цінних для збереження лісів є:

  • ліс, що захищає водне джерело, що є єдиним у постачанні питної води для певної громади;
  • невелика лісова територія, у межах якої наявна певна рідкісна екосистема або (та) група рідкісних видів;
  • ліс, в якому розташована важлива археологічна пам’ятка;
  • ділянка лісу (виділ, квартал, урочище), якщо вона є природним осередком видів, існування яких під загрозою;
  • праліс, або ліс, якому властиві ознаки пралісу.

Не обов’язково, щоб ОЦЗЛ відповідав адміністративним чи лісогосподарським межам, він може складатися із одиниць ландшафту (урочище, лісова дача, водозбір тощо), частин його, або одного чи декількох виділів або кварталів.

Особлива цінність лісів може зростати або ж зменшуватися з часом відповідно до змін землекористування, господарчої діяльності тощо. Для того, щоб визначити, чи становлять ліси особливу цінність, яка має зберігатися (ОЦЗ), необхідно провадити відповідний моніторинг. Перевірка відповідності лісової ділянки критеріям ОЦЗЛ здійснюється раз на 5 років та після проведення будь-яких господарчих заходів на цих ділянках.

  1. Особливо цінні для збереження ліси на території ДП «Ясінянське ЛМГ»

 

2.1. Схема і підходи до виявлення ОЦЗ та виділення ОЦЗЛ

Виявлення ОЦЗ у межах лісової території здійснено у два етапи.

Першим етапом була попередня оцінка, яка відразу виключила усі ті лісові території, які очевидно не мають ОЦЗ, та визначила ліси, які потенційно  їх мають.

Попередня оцінка проведена  працівниками ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» шляхом аналізу наявної інформації (в т.ч. матеріалів лісовпорядкування, картографічних матеріалів, зокрема планів насаджень) щодо лісових територій ДП «Ясінянське лісомисливське господарство». Попередній аналіз не вимагав використання складних даних або спеціальних досліджень.

Другим  етапом  є повна  оцінка. Ця оцінка здійснена  для лісових  територій,  що потенційно мають ОЦЗ, з метою чіткого встановлення на них однієї чи кількох ОЦЗ. На цьому етапі ідентифікація ОЦЗ відбувається за фактом перевищення відповідного порогового значення. Порогові значення, залежно від категорій, виражаються  кількістю рідкісних видів, мінімальним розміром території, ступенем важливості функцій лісу, тощо.

Там, де попередня оцінка визначила, що ОЦЗ є потенційно наявними, працівниками ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» проведено повну оцінку на предмет наявності чи відсутності ОЦЗ. Процес повної  оцінки  потребував певних зусиль і витрат  для  проведення   додаткових   досліджень, а також залучення експертів Національного лісотехнічного університету України із питань біології, лісівництва, екології, зоології, соціології та інших галузей наук та консультацій із місцевим населенням. Ці заходи здійснено упродовж 2010-2012 рр.

 

2.2. Визначення особливо цінних для збереження лісів і залучення зацікавлених сторін до процесу їх збереження і охорони

Працівниками ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» разом з експертами Національного лісотехнічного університету України здійснено оцінку особливо цінних для збереження лісів  на території всіх лісництв підприємства шляхом двоетаппного попереднього їх виділення та ідентифікації ділянок  при натурному обстеженні.

Здійснено опис кожної категорії ОЦЗ та її означення, наведено загальну  характеристику  лісів та  пояснено їх важливість.

Всі ділянки особливо цінних для збереження лісів нанесено на карти лісових насаджень лісництв у масштабі 1 : 25 000. У майбутньому, коли будуть виготовлені електронні карти лісництв за допомогою ГІС-технологій, характеристики ділянок будуть занесені в електронну базу даних і виділені на електронних картах.

Проведено роз´яснювальну роботу серед місцевих верств населення ( у школах, шкільних лісництвах, на зібраннях громад) щодо необхідності збереження цих лісів і залучення громад до їх охорони. У результаті проведених дискусій список особливо цінних для збереження лісів з їх характеристик представлений громадам, заручено їх підтримка, і таким чином громадськість залучено до процесу збереження лісів.

При цьому наголошено, що процес сертифікації лісів і збереження особливо цінних для збереження лісів є постійно діючим процесом за участю як фахівців, так і всіх зацікавлених сторін.

 

2.3. Структура лісів і природно-заповідного фонду підприємства

 

Загальна площа лісів ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» на 1.01. 2020 р. складає 29511,4 га, в т.ч. вкрита лісовою рослинністю – 25921,5 га.

 

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення –  3766,3 га  –  12,8%

– Біосферні заповідники  ( зона антропогенних ландшафтів) – 3057,0 га.

– Памятки природи   –   19,0 га.

– Заказники     –    690,3 га.

Рекреаційно-оздоровчі ліси –   3136,5 га.  –  10,6 %

– Рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами зелених зон  –  3136,5  га.

Захистні ліси – 11121,4 га.  –  37,7%

– Ліси протиерозійні  –  10114,2 га.

– Ліси уздовж смуг відведення залізниць  –  395,2 га.

– Ліси уздовж смуг відведення автомобільних доріг  – 16,7 га.

– Ліси уздовж річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів – 595,3 га.

Експлуатаційні ліси – 11487,2 га.  38,9%

– Експлуатаційні ліси   –   11487,2 га.

 

Природно-заповідний фонд ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» на 1.01. 2020 р. складає 3766,3 га, в т. ч. 2 об´єкти загальнодержавного значення – 3171 га;. Об´єкти природно-заповідного фонду складають 12,8 % від загальної площі підприємства.

Структура природно-заповідного фонду наступна:

1.Два об’єкти  загальнодержавного  значення площею 3171 га; в тому числі:

а) Біосферний заповідник (без вилучення), Свидовецьке лісництво  квартали 3-13,15 площею – 3066 га

б) Гідрологічний заказник загальнодержавного  значення «Апшинецький», Чорнотисянське лісництво квартал  1 виділ 1,2,5,9,10,11,12,18,19,20,21  площею – 105,0 га.

Три заказники місцевого значення площею – 580,2 га. та 32,0 км., в тому числі:

а) Лісовий заказник місцевого значення «Радянські Карпати»  площею 574,9 га., в тому числі: Станиславське лісництво площею 119,9 га.;  Чорнотисянське лісництво площею – 113,4 га.;  Довжанське лісництво площею – 112,0 га.;   Лазещинське лісництво площею – 145,5 га.;         Лопушанське лісництво площею – 48,1 га.;  Свидовецьке лісництво площею – 36,0 га.

б) Ботанічний заказник місцевого значення «Станислав» Станиславське лісництво квартал 18  виділ 5,6, квартал 19 виділ 12 площею – 5,3 га.

в) Іхтіологічний заказник місцевого значення «Чорна Тиса» довжиною 32,0 км.

 

П’ять пам’яток природи місцевого значення – площею 9,5 га, а саме:

а) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення  «Кедр європейський», Станиславське лісництво квартал 4 виліл 1,2,6 площею – 3,0 га

б) Геологічна памятка природи місцевого значення «Свидовецькі скелі», Свидовецьке лісництво квартал 9 виділ 1 площею  5,0 га.

в) Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення три джерела площа 1,5 га., в тому числі:

– «Джерело № 1»  Лазещинське лісництво квартал 6 виділ 12 площа 0,5 га;

– «Джерело № 2»  Лазещинське лісництво квартал 11 виділ 32 площа 0,5 га;

– «Джерело № 3»  Лазещинське лісництво квартал 15 виділ 22 площа 0,5 га;

 

 

2.4. Особливо цінні для збереження ліси і їх характеристика

На 1.01.2020 р. на території Ясінянського лісгоспу нараховується 15 об’єктів ПЗФ на загальній площі 3766,3 га, в тому числі найбільше – Свидовецькому лісництві (3098,0 га).

 

Розподіл об´єктів природно-заповідного фонду у межах лісництв

 

Лісництво Загальна площа, га Площа об’єктів ПЗФ, га. Площа  ОЦЗЛ, га. Відсоток до площі лісництва
Станиславське 5297,4 128,2 224,6 6,7 %
Чорнотисянське 4908,0 218,5 156,1 7,6 %
Довжанське 5258,0 112,0 162,6 5,2 %
Лазещинське 5682,0 161,5 153,2 5,5 %
Лопушанське 4499,0 48,2 170,5 4,9 %
Свидовецьке 3867,0 3098 0 80,1  %
ВСЬОГО: 29511,4 3766,3 867,0 15,7  %

 

 

  1. П’ять пам’яток природи місцевого значення – площею 9,5 га, а саме:

а) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення  «Кедр європейський», Станиславське лісництво квартал 4 виліл 1,2,6 площею – 3,0 га

б) Геологічна памятка природи місцевого значення «Свидовецькі скелі», Свидовецьке лісництво квартал 9 виділ 1 площею  3,0 га.

в) Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення три джерела площа 1,5 га., в тому числі:

– «Джерело № 1»  Лазещинське лісництво квартал 6 виділ 12 площа 0,5 га;

– «Джерело № 2»  Лазещинське лісництво квартал 11 виділ 32 площа 0,5 га;

– «Джерело № 3»  Лазещинське лісництво квартал 15 виділ 22 площа 0,5 га;

 

 

2.4. Особливо цінні для збереження ліси і їх характеристика

Категорія 1: Лісові території, що є важливими осередками біорізноманіття на глобальному, національному або регіональному рівнях.

До цієї категорії увійшли території “Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду”, а також ліси з з рідкісними ендемічними видами, а також ліси, у яких зосереджені популяції видів, що перебувають під загрозою знищення, вимирають (тобто види, що відносяться до категорій “зникаючі”, “рідкісні” та “вразливі” згідно “Положення про Червону книгу України“ (1992).

На 1.01.2011 р. на території Ясінянського лісгоспу нараховується 10 об’єктів ПЗФ на загальній площі 4889,8 га, в тому числі найбільше – Свидовецькому лісництві (4236,0 га).

 

Розподіл об´єктів природно-заповідного фонду у межах лісництв

Лісництво Загальна площа, га Площа об’єктів ПЗФ, га. Площа  ОЦЗЛ, га. Відсоток до площі лісництва
Станиславське 5295 128,2 224,6 6,7 %
Чорнотисянське 4908 218,5 156,1 7,6 %
Довжанське 5258 112,0 162,6 5,2 %
Лазещинське 6842 147,0 153,2 4,4 %
Лопушанське 4499 48,1 170,5 4,9 %
Свидовецьке 4996 4236,0 0 84,8 %
ВСЬОГО: 31798 4889,8 867,0 18,1 %

 

 

На території цього лісгоспу виявлено цілий ряд ділянок та масивів, які за своїм призначенням мали б слугувати ядрами для утворення заповідних територій. До них входять, перш за все, протиерозійні та приполонинні ліси, лісогосподарські частини лісів зелених зон, ділянки, де охороняються нерестилища, охоронні зони рік, захисні смуги вздовж доріг.

 

  1. Ведення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах та їх моніторинг

 

3.1. Загальні положення

Планування та проведення господарських заходів в особливо цінних для збереження лісах здійснюються згідно з чинною законодавчо-нормативною базою ведення лісового господарства в Україні.

Основним завданням, що вирішується під час планування та проведення господарських заходів в особливо цінних для збереження лісах є охорона, підтримання та поліпшення екологічних і соціальних цінностей, визначених вище, та запобігання можливим негативним змінам у цих лісах.

Встановлюються  певні  обмеження  на  проведення  господарських  заходів,  які  виконуються  за умови, що їх проведення не призведе до негативних чи незворотних змін стану особливо цінних для збереження лісів. Забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану довкілля та зниження встановленої цінності цих територій.

Доцільність проведення будь-яких господарських заходів, їх обсяги, черговість і повторюваність визначені ДП «Ясінянське ЛМГ» за участі громад, громадських організацій та зацікавлених сторін на основі матеріалів базового та безперервного лісовпорядкування, наукових рекомендацій, результатів моніторингу, що проводиться в таких лісах тощо.

Особливостями проведення лісогосподарських заходів в особливо цінних для збереження лісах ДП «Ясінянське ЛМГ» є:

  1. Поступовий перехід на систему наближеного до природи лісівництва. Наближене до природи лісівництво – система організації і ведення лісового господарства, за якої досягається безперервне відновлення і формування лісостанів, максимально подібних за структурою і генезисом до природних.

Для наближеного до природи ведення лісового господарства визначальними є наступні принципи:

– безперервне існування лісового покриву;

– збереження біотичного різноманіття;

– відтворення структури природних різновікових лісів;

– постійне підтримування стійкості деревостанів;

– вирубування деревини в обсязі річного приросту;

– постійна стабільність водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів;

– збереження грунтового покриву;

– природоохоронні технології заготівлі деревини.

Наближене до природних екосистем ведення лісового господарства максимально враховує екологічні умови місцезростання і генезу природних лісових біогеоценозів. Воно передбачає, на підставі моделювання природних процесів, проведення такої системи заходів, яка посилює стійкість деревостанів і їх багатофункціональну роль за мінімально доцільного і необхідного втручання в ліс. Технологія створення і формування деревостанів базується на вирощуванні цільових насаджень залежно від мети господарювання, кліматичних і грунтово-гідрологічних умов, біології і екології порід. При цьому застосовуються різні, але якомога ближчі до природного лісу, диференційовані підходи до планування ведення лісового господарства. Ці підходи можуть бути реалізовані на практиці за відповідної системи господарювання, перш за все – вибіркової.

  1. Методи та   способи   проведення   рубок   догляду   мають   забезпечувати   мінімальне порушення  лісового  середовища  й дерев, що залишаються,  тому  інтенсивність  рубок догляду  за  лісом  може  бути  зниженою  від  нормативних  показників  на  35-50%,  а повторюваність прийомів рубок догляду залежить від стану насадження. Рубки догляду поєднуються  з іншими заходами: огороджуванням  місць росту  цінних деревних,  чагарникових  і  трав’яних  видів, садінням  підліску  або  його  видаленням, створенням піднаметових культур тощо. Під час проведення рубок догляду формується другий ярус, зберігається природне  та штучне (піднаметові  лісові культури)  поновлення  цінних видів, особливо  коли  йому загрожує небезпека витіснення іншими видами.
  2. Основними господарськими заходами, що можуть здійснюватися в ОЦЗЛ є: заходи щодо    запобігання    антропогенним    змінам    лісових    екосистем    (зокрема, відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних  угруповань, видів рослин і тварин, які зникають тощо);  рубки догляду; вибіркові санітарні рубки; ліквідація захаращеності як окремий захід; протипожежні заходи; сприяння природному поновленню; створення часткових і піднаметових культур тощо.

Організація проведення господарських заходів в ОЦЗЛ має такі особливості: проведення головним чином в осінньо-зимовий період; нижча інтенсивність заготівлі деревини; відсутність строго регламентованого періоду повторюваності;  застосування природо-зберігаючих технологій, малогабаритної техніки,      ручних механізованих   агрегатів,   підвісних   трелювальних   канатних   установок   (на   схилах крутизною понад 10°), гужового транспорту; максимальне збереження наземного покриву, у тому числі й підстилки.

 

3.2. Моніторинг особливо цінних для збереження лісів

Моніторинг   високоцінних   для   збереження   лісів   проводиться   на   підприємстві   щорічно   за спеціальною програмою, яка розробляється для наявних на території лісогосподарського підприємства ОЦЗЛ спеціалістами підприємства за участі всіх зацікавлених сторін. В ході моніторингу оцінюється ефективність заходів із збереження або поліпшення ознак таких лісів та їх стан.

Моніторинг проводить само підприємство або у співробітництві з державнимиі органами, відповідальними за охорону навколишнього природного середовища, науково-дослідними установами, громадськими природоохоронними організаціями в співробітництві з підприємством тощо.

Моніторинг  оцінки стану ОЦЗЛ базується на:

–  моніторингу стану за матеріалами аеро- і космічної зйомки;

– щорічних матеріалах по зміні стану лісового фонду, зібраних державною  лісовпорядною організацією;

– матеріалах польових обстежень (зоологічних, ботанічних, лісопатологічних тощо), які проводять співробітники підприємства разом з науковцями;

–  тривалих стаціонарних наукових дослідженнях;

– спеціальних обстеженнях, що проводяться працівниками лісогосподарського підприємства.

Зазначені вище методи можуть комбінуватися.

Моніторинг  оцінки ефективності заходів із збереження або поліпшення ознак ОЦЗЛ проводиться на основі польової інспекції, аналізу технологічних карт на виконання робіт, актів виконаних робіт та актів огляду місць проведення лісогосподарських заходів. В цій роботі будуть брати участь всі зацікавлені сторони.

У ході моніторингу проводиться кількісна оцінка встановлених ОЦЗЛ та їх порівняння з минулорічними показниками. Робиться висновок про характер змін, якщо вони спостерігалися (випадкові  кількісні  флуктуації,  що викликані  природними  процесами,  позитивні  або негативні тренди). В останньому випадку плануються заходи з виправлення ситуації.

Дані, зібрані під час моніторингу стану ОЦЗЛ та оцінки ефективності заходів із збереження або поліпшення ознак ОЦЗЛ та висновки, зроблені на основі аналізу цих даних, мають бути задокументовані   і надаватися для ознайомлення представникам аудиторських компаній під час щорічних аудитів.

Результати моніторингу високоцінних для збереження лісів включаються до короткого звіту про результати моніторингу лісогосподарської діяльності, доступного для всіх зацікавлених сторін та використовуються для планування подальших заходів у таких лісах.

Copyright ©ДП "Ясінянське ЛМГ"