Чому на Закарпатті громадський контроль над лісами взяли на себе колишні лісівники-мафіозі

Саме псевдоактивісти, які свого часу наживалися з лісу, компрометують справжній громадський рух.

Відразу декілька закарпатський видань поширили матеріал з сайту clipnews.info щодо так званих псевдоактивістів, які ніби то піклуються про ліс, але насправді є колишніми лісівниками, або навіть просто людьми з кримінальними справами через розкрадання лісу. Цей матеріал видається цілком логічним і ми раніше також на це звертали увагу.

Хочемо ми чи не хочемо, але ліс є природнім ресурсом. Як вугілля чи нафта. Ліс рубають і в лісогосподарствах зайнято тисячі людей, а ця галузь формує бюджет, бо підприємства Держлісагентства сплачували тільки до бюджету 3 млрд грн. Рубки є і над ними повинен бути контроль. «Ліс повинен бути під контролем. Це сумніву не викликає. Зараз ця тема є актуальною, як ніколи. А тепер згадаймо трошки минулого. Коли ще в Закарпатті було стільки інформації про стан в лісах, як зараз? Коли у нас були громадські ради при управлінні? Коли активісти могли співпрацювати з владою щодо контролю над лісами? Та ніколи. Раніше лісова мафія вирубувала ліс безконтрольно і завадити цьому було неможливо», – пише clipnews.info.

Та на жаль, зараз більш активними є ті, хто сам колись займався незаконними рубками і зараз ці люди намагаються повернутися до корита під прикриттям «громадських активістів».

Ми розповідали, як ужгородські активісти взяли під контроль Шахтинський ліс. І це був щирий захист. Лісове керівництво зустрілося з активом і питання вирішилося. Але останнім часом виникає маса конфліктів у різних куточках області через так званих «колишніх». І відчувається, що діють вони під одним ковпаком.

Видання clipnews.info намагалося розібратися, хто ж може стояти за цими псевдоактивістами і пригадало крупний лісовий скандал понад десятирічної давності. Про нього багато писали. Мова про Великобичківське лісогосподарство, де 15 років керував такий собі Василь Пукман«колишній медведчуківець, який навіть за партійною квотою СДПУ(о) став заступником голови Рахівської РДА».

«Природньо, що коли Василь Пукман з цієї посади пішов, то його наступник Юрій Сойма вирішив провести аудит в господарстві, щоб не нести відповідальність за дії свого попередника. Результати перевірки були приголомшливі. Тодішній начальник Закарпатського ОУЛМГ Ігор Фізик повідомив про виявлені правопорушення у Держлісагентство України, яке згодом вирішило провести в ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» ще більш ретельну перевірку. Держлісагентство України створило фахову комісію, яка поїхала з інспекцією на Закарпаття.

Комісія тоді була шокована побаченим. Тисячі пеньків різної давності, одні ретельно замасковані, на інших поспіхом поставлено тавро. При цьому рубали здорові дерева, а ті, які підлягали санітарній рубці, навіть не чіпали.

Згідно з висновками компетентної комісії Держлісагентства України та наступних перевірок, які проводило Закарпатське ОУЛМГ, а також комісією, створеною за рішенням керівника ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» Юрієм Соймою, було виявлено чисельні порушення порядку проведення лісозаготівельних робіт та зловживання у фінансовій діяльності підприємства, – писало свого часу видання Рахів.ін. Відповідні порушення та завдана ними шкода зафіксована в актах перевірки. Загальний розмір заподіяної шкоди державі внаслідок порушення законодавства шокує це майже 10 мільйонів гривень. Особливо шокують суми збитків, завданих незаконною порубкою лісу», – йдеться в матеріалі.

«Трохи згодом дійсно було розпочато декілька кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 364 та частиною 2 статті 367 КК України, що до службових осіб цього підприємства. Але… Під час розслідування цих кримінальних справ працівники Закарпатської прокуратури не виявили всіх обставин правопорушення, не встановили справжнього обсягу вирубки лісу та не притягнули всіх винних до кримінальної відповідальності. Все було «схоплено» колишнім керівником господарства Пукманом. Ба більше, Прокуратура Закарпатської області провела унікальні дії, за результатом яких у декілька разів зменшується обсяг незаконної вирубки лісу, а особи, що повинні відповісти за свій злочин, уникають покарання».

“З незрозумілих причин Прокуратура Закарпатської області ініціює ряд перевірок того ж таки господарства іншим органом – Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, яка складає акти, де порушення суттєво менші. Основним принципом цих перевірок була оцінка та критика попередньо складених актів. Та дивним у цій історії є те, що прокуратура вирішила провести ще одну перевірку на прохання тих працівників господарства, які завдали лісгоспу багатомільйонних збитків. Начебто вони не згідні і хочуть іншої перевірки.

По цій справі також було звернення народного депутата по Рахівському округу Василя Петьовки до правоохоронних органів. Але все одно винним вдалося уникнути відповідальності.

А тепер увага! Той таки Василь Пукман вдало маневрував. Попри те, що був люстрований ще за часів президентства Ющенка, але з ласки Валерія Мурги був прийнятий на роботу на посаду заступника начальника лісових ресурсів. Згодом Пукман напевно вирішив, що саме він достойний очолювати лісове господарство області і підсісти Мургу, забувши, що саме той був його рятівником. Якщо пригадуєте, у 2007 році навіть були акції протесту проти звільнення Мурги і призначення нового керівника, а ряд партій підписали звернення до губернатора.

У 2011 році Василь Пукман вступає у лави Партії Регіонів. Він також був членом райкому партії на Рахівщині. Пукман не залишав надії очолити лісове господарство Закарпаття. На тодішнього чинного начальника Ігоря Фізика почали сипатися погрози з вимогами залишити крісло начальника та повернутися на Рівненщину. Фізик пішов, але Пукману знову не вдалося очолити лісове господарство. Начальником став Липчей. А згодом керівником ОУЛМГ став той таки Валерій Мурга. А тепер вгадайте, де Василь Пукман? Він опинився на посаді заступника начальника ОУЛМГ. Було б наївно думати, що у нього не залишилися амбіції всістися в головне лісниче крісло області.

Пукмана на роботі знайти було неможливою. Це не просто бойкот. Крісло заступника – це не уділ людини, яка за час «господарювання» в лісах нажила собі величезні будинки, купу землі, територію арматурного заводу і навіть готельно-ресторанний комплекс. Ця людина марить кріслом начальника, – пише clipnews.info.

Тільки наприкінці квітня Василя Пукмана таки звільнили і після цього активність псевдоактивістів зростає.

Видання нагадує прізвища тих, хто нібито бореться з порушеннями у веденні господарства в лісах. І серед них дійсно всі ті, хто був раніше причетний до лісового господарства, але був звільнений за систематичні порушення. Або ті, хто наживався на лісі і тепер знаходиться під криміналом. Видання згадує Кокіша-Мельника на Рахівщині, Володимира Фабриція на Тчівщині та Івана Годю на Свалявщині.

Останній вже навіть «засвітився» тим, що погрожував справжнім активістам.

 

А окрім того має й інші проблеми із законом.

 

«Ось саме через це і нівелюється справжнє бажання контролювати порядок в лісі. Бо контролерами є «колишні» заплямовані функціонери і за їхніми провокаціями не видно справжнього руху за збереження лісів. Закарпаттю ж потрібні чесні і не заплямовані громадські активісти, які дійсно вболівають за долю лісів Закарпаття, а не лише ведуть свою «підривну» діяльність з метою помсти чи у прагненні повернути собі владу», – пише clipnews.

До речі, ми повідомляли про те, що останнім часом були конфлікти у деяких районах з журналістами. Так було в Брустурянському лісгоспі і так днями було на тій таки Тячівщині в Усть-Чорній. Так от, в обох випадках місцеве населення вдалося до не правочинних дій виключно через те, що люди впевнені у замовному характері журналістських перевірок. І замовниками були колишні лісові функціонери, які прагнуть повернути собі владу і корито. Це навіть видно з відео в Усть Чорній, коли один з активістів «Стоп корупції» каже, що ситуація спровокована. Тобто, очевидним є конфлікт інтересів.

І виникає питання: а як розрізнити щирих активістів від псевдоактивістів? Адже псевдоактивісти діють дуже хитро. Варто нагади лише скандал з інтерактивними картами, на що зі злістю вже реагував голова ОДА Геннадій Москаль. Або акція «Похорони лісу», яка виключно заради піару була влаштована партією «Воля». Або пікет кочуючої ГО «Наш ліс», який також був спланований і проплачений.

І цілком резонно видання clipnews.info задає питання правоохоронцям: невже ви не розумієте, що прикривати злочини є чистої води корупцією. Скільки ще потрібно доказів і справ, щоб покарати чиновника? Невже так важко підняти справи «господарювання» Пукманом у Великобичківському лісогосподарстві? Мало матеріалів з перевірки прокуратури? То нагадаємо також ще одну справу з приховуванням контрабандного лісу на складі, який орендує Пукман на арматурному заводі.

А де НАБУ? Чому ви не запитаєте, звідки такі статки у скромного чиновника?

Маєток-під-полониною-Апецька-який-належить-сину-Василя-Пукмана-Вадиму

Маєток під полониною Апецька, який належить сину Василя Пукмана Вадиму

Будинок-скромного-чиновника-лісівника-Василя-Пукмана-в-Баранинцях.

Будинок скромного чиновника-лісівника Василя Пукмана в Баранинцях.

«Ну і запитання до громадських активістів? Невже ви не розумієте, що громадські активісти не можуть комусь служити? Вони повинні виконувати суто громадську роботу на користь суспільству, а не підслуговувати політикам та крадіям. Звичайно, що через псевдоактивістів весь громадський контрольний рух зкомпроментований. Саме тому ще одним завданням є виводити псевдоактивістів на чисту воду», – констатує видання clipnews.info.

І з цим важко не погодитися.

Ну і на завершення коментар голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля: «Викривальні» сюжети та програми центральних телерадіокомпаній (ТРК) про «страшні зловживання в лісовій галузі Закарпаття» не мають майже нічого спільного з реальним станом справ. Практично у всіх випадках – це наслідок брудних чвар і міжусобиць за участі колишніх працівників лісгоспів, котрі були звільнені з роботи за різні зловживання, а зараз пишуть нескінченні скарги в правоохоронні структури, органи державної влади та центральні засоби масової інформації. Останній приклад – дві програми різних ТРК про Свалявське державне лісомисливське господарство, які з невеликим інтервалом вийшли в ефір у травні й червні цього року. Обидві програми були інспіровані зверненнями «псевдоактивістів», у тому числі так званого президента громадської організації із захисту лісу, котрий дозволяє собі п’яним сідати за кермо, а після притягнення до відповідальності твердить, що це помста «лісової мафії».

Матеріали сайту prozak.info

Copyright ©ДП "Ясінянське ЛМГ"